Подорож до Канева

14 листопада учні школи відвідали Тарасову (Чернечу) гору - національну святиню українського народу, місце поховання видатного поета Тараса Шевченка.

Тарасова гора - мальовниче місце, з безліччю сходів на гору, і величезними віковими деревами, чисте лісове повітря, чудовий огляд, просто заспокійливі місця.

Захоплюючим стало підняття по понад 300 сходинках, аби помилуватись краєвидом на Дніпро та відвідати Тарасову могилу. У цей момент згадались слова із «Заповіту» Кобзаря: «Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі. Було видно, було чути, Як реве ревучий.» Дорогою до гори багато хто з учнів купив квіти, аби покласти їх до могили та вшанувати пам’ять Тарасу Григоровичу.                              

Дітям було цікаво і екскурсію слухати, і просто гуляти місцями, де колись ходив Тарас.

Ми відвідали музей, де ще раз дізналися про дитинство, формування світогляду Тараса Шевченка, про його творчий шлях.

Поряд з музеєм знаходиться Тарасова світлиця, в якій все, як і колись, нагадує про Тараса: на стінах – його портрет та картини, прикрашені вишитими рушниками. На столі – Книга вражень та «Кобзар» Т.Г.Шевченка. Біля вікна стоїть національний музичний інструмент українського народу – бандура, подібна до тієї, що завжди тут була.

З величезною цікавістю діти розглядали експонати у музеї народного мистецтва, а також Успенський собор – оригінальне місце, яке нагадує церкви Києво-Печерської лаври.

Ми на власному досвіді пересвідчились, що Канів – це дійсно священне місце для кожного, кому пощастило народитися українцем, бо він нерозривно пов’язаний із пам’яттю про Тараса Шевченка – чоловіка, пам’ятники якому зведено на всіх континентах Земної кулі.